Закон об ОСАГО (автогражданка) в Украине

Закон об ОСАГО (автогражданка) в Украине

Загрузка.

Закон ОСАГО (автоцивилка), Украина

Основные разделы Закона «Об ОСАГО»

В частности, раздел 1 дает определение:

Раздел 2 посвящен заключению договора страхования и раскрывает такие процедуры как:

В этом разделе также прописаны сроки страхового договора ОСАГО и случаи, когда прекращается его действие.

Раздел 4 описывает деятельность Моторного (транспортного) бюро Украины:

Раздел 5 описывает требования к компаниям, осуществляющим страхование ОСАГО, и на каких условиях и кто может стать членом МТСБУ.

Раздел 6 посвящен информационному обеспечению и контролю.

Раздел 7 описывает заключительные и переходные положения.

Дополнения и изменения

Cтрахование ОСАГО, 2017 год

Изменение в законе об ОСАГО 2018 года

Закон о страхование осаго

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1.8. страховий поліс — єдина форма внутрішнього договору
страхування, яка посвідчує укладення такого договору;
< Пункт 1.8 статті 1 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 >

Стаття 2. Законодавство про обов’язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників
наземних транспортних засобів

Стаття 3. Мета здійснення обов’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності

Стаття 4. Суб’єкти обов’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності

Стаття 5. Об’єкт обов’язкового страхування цивільно-правової
відповідальності та умови відшкодування шкоди

Розділ II
УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ ОБОВ’ЯЗКОВОГО
СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Стаття 6. Страховий випадок

Стаття 7. Визначення розміру страхових платежів

7.4. Розмір страхових платежів щодо «Зеленої картки» не є
предметом регулювання цього Закону.

Стаття 8. Бонус-малус

10 0.65 11 6 2 1

12 0.55 13 6 2 1

( Пункт 8.1 статті 8 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від
22.09.2005 )

Стаття 9. Ліміт відповідальності страховика

Стаття 10. Види договорів обов’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності та територія
дії договорів

10.1. Відповідно до цього Закону укладаються такі види
договорів обов’язкового страхування цивільно-правової
відповідальності:

внутрішній договір обов’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності (далі — внутрішній договір
страхування);

договір міжнародного обов’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності (далі — договір міжнародного
страхування).

10.2. Внутрішні договори страхування діють виключно на
території України.

Стаття 11. Інформація про договори обов’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності

Стаття 12. Встановлення франшизи

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи,
розрахованої за правилами цього підпункту.

12.2. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю
та/або здоров’ю потерпілих, не застосовується.

Стаття 13. Особливості страхування цивільно-правової
відповідальності окремих категорій
громадян України

Стаття 14. Забезпечення права страхувальника щодо вибору
страховика

Стаття 16. Використання страхових сертифікатів міжнародної
системи автомобільного страхування «Зелена картка»

Стаття 17. Укладання договору страхування

Стаття 18. Дострокове припинення договору страхування з
ініціативи страхувальника

18.1. Дія договору обов’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності може бути достроково припинена:

18.1.2. у разі виходу транспортного засобу з володіння
страхувальника проти його волі або знищення транспортного засобу;

18.1.3. з інших підстав, передбачених законом або договором.

Стаття 19. Дострокове припинення договору страхування з
ініціативи страховика

Стаття 20. Чинність договору страхування у разі ліквідації
страховика

Стаття 21. Забезпечення обов’язковості страхування
цивільно-правової відповідальності

Стосовно транспортних засобів, які не беруть участі в
дорожньому русі, укладення договору страхування є необов’язковим.

органами Державної прикордонної служби України під час
перетинання транспортними засобами державного кордону України.

Розділ III
ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ СТРАХОВОГО
ВІДШКОДУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Стаття 22. Відшкодування шкоди, заподіяної третій особі

22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними
особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна
майну.

Стаття 23. Відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю
потерпілого

з лікуванням потерпілого;

з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

із стійкою втратою працездатності потерпілим;

із смертю потерпілого.

Стаття 24. Відшкодування шкоди, пов’язаної з лікуванням
потерпілого

24.3. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально
відповідним медичним закладом.

Стаття 25. Шкода, пов’язана з тимчасовою втратою
працездатності потерпілим

Стаття 26. Відшкодування шкоди, пов’язаної із стійкою втратою
працездатності потерпілим

Стаття 27. Шкода, пов’язана із смертю потерпілого

27.2. У зв’язку із смертю годувальника в результаті
дорожньо-транспортної пригоди право на страхове відшкодування
мають:

діти (в тому числі усиновлені) — до досягнення ними
повноліття;

інші члени сім’ї, які знаходилися на утриманні потерпілого.

Стаття 28. Шкода, заподіяна майну

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди
майну потерпілого, — це шкода, пов’язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд,
технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих
у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з евакуацією транспортних засобів з місця
дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття 29. Шкода, пов’язана з пошкодженням транспортного
засобу

Стаття 30. Шкода, пов’язана з фізичним знищенням
транспортного засобу

Стаття 31. Шкода, пов’язана з пошкодженням дороги, дорожніх
споруд та інших матеріальних цінностей чи їх
фізичним знищенням

Стаття 32. Випадки, коли шкода не відшкодовується

32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу,
який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому
транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

32.7. шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду
транспортного засобу;

33.1.1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху
обов’язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;

33.1.2. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення
подальшої шкоди;

Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Стаття 2. Законодавство про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Стаття 3. Мета здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Стаття 4. Суб’єкти обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Стаття 5. Об’єкт обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності та умови відшкодування шкоди

Розділ II. УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ ОБОВ’ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Стаття 6. Страховий випадок

Стаття 7. Визначення розміру страхового платежу

Стаття 8. Бонус-малус

Стаття 9. Страхова сума

Стаття 10. Види договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності та територія дії договорів

10.1. Відповідно до цього Закону укладаються такі види договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності:

внутрішній договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі — внутрішній договір страхування);

договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі — договір міжнародного страхування).

10.2. Внутрішні договори страхування діють виключно на території України.

Стаття 11. Інформація про договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Стаття 12. Встановлення франшизи

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

12.2. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров’ю потерпілих, не застосовується.

Стаття 13. Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України

Стаття 14. Забезпечення права страхувальника щодо вибору страховика

Стаття 16. Використання страхових сертифікатів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка»

Стаття 17. Укладання договору страхування

Стаття 18. Дострокове припинення договору страхування з ініціативи страхувальника

18.1. Дія договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності може бути достроково припинена:

18.1.2. у разі виходу транспортного засобу з володіння страхувальника проти його волі або знищення транспортного засобу;

Стаття 19. Дострокове припинення договору страхування з ініціативи страховика

Стаття 20. Чинність договору страхування у разі ліквідації страховика

Стаття 20 1 . Чинність договору страхування у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу

Стаття 21. Забезпечення обов’язковості страхування цивільно-правової відповідальності

Розділ III. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Стаття 22. Відшкодування шкоди, заподіяної третій особі

Стаття 23. Відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю потерпілого

Стаття 24. Відшкодування шкоди, пов’язаної з лікуванням потерпілого

Стаття 25. Шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим

Стаття 26. Шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим

Стаття 26 1 . Відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому

Стаття 27. Шкода, пов’язана із смертю потерпілого

Стаття 28. Шкода, заподіяна майну

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, — це шкода, пов’язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття 29. Шкода, пов’язана з пошкодженням транспортного засобу

Стаття 30. Шкода, пов’язана з фізичним знищенням транспортного засобу

Стаття 31. Шкода, пов’язана з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей

Стаття 32. Випадки, коли шкода не відшкодовується

Відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує:

32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

32.7. шкоду, пов’язану із втратою товарної вартості транспортного засобу;

Стаття 33. Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати)

Стаття 33 1 . Сприяння страховику та МТСБУ у розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати)

Стаття 34. Дії страховика та МТСБУ після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати)

Стаття 35. Заява про страхове відшкодування

Стаття 36. Прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати

Стаття 37. Відмова у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати)

Стаття 38. Регресний позов страховика та МТСБУ

38.1. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

38.1.3. до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

38.2. МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

38.2.2. до водія транспортного засобу, який заволодів транспортним засобом за допомогою протиправних дій;

Стаття 38 1 . Відповідальність за порушення умов страхування

Розділ IV. МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ

Стаття 39. Моторне (транспортне) страхове бюро України

39.2. Основними завданнями МТСБУ є:

39.2.8. надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників.

Стаття 40. Повноваження МТСБУ

40.1. МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди:

Стаття 41. Регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ

41.1. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;

в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;

г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону;

41.2. МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

Регламентні виплати, зазначені у підпунктах «а» та «в» цього пункту, розподіляються рівними частками між повними членами МТСБУ.

Стаття 42. Фінансове забезпечення діяльності МТСБУ

Стаття 43. Фонди МТСБУ

43.2. Джерелами формування централізованих страхових резервних фондів є:

43.2.3. повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду;

43.2.4. добровільні внески та пожертвування.

Про використання коштів цього фонду дирекція МТСБУ звітує щорічно перед Координаційною радою МТСБУ та президією МТСБУ.

Стаття 43 1 . Фонд попереджувальних заходів МТСБУ

Стаття 44. Органи управління та контролю МТСБУ

44.1. Органами управління та контролю МТСБУ є:

загальні збори членів МТСБУ;

Координаційна рада МТСБУ;

інші визначені Статутом МТСБУ органи.

Стаття 45. Загальні збори членів МТСБУ

45.1. Загальні збори членів МТСБУ складаються з усіх страховиків — асоційованих і повних членів МТСБУ та є вищим органом МТСБУ.

45.4. До компетенції загальних зборів членів МТСБУ належить вирішення таких питань:

а) визначення основних напрямів діяльності МТСБУ;

б) внесення змін та доповнень до Статуту МТСБУ;

в) обрання членів президії МТСБУ;

г) прийняття страховиків до членів МТСБУ та виключення з членів МТСБУ;

ґ) затвердження річних результатів діяльності МТСБУ та висновків ревізійної комісії;

д) затвердження розміру, порядку та строків сплати членських внесків;

е) інші повноваження відповідно до Статуту МТСБУ.

Стаття 46. Координаційна рада МТСБУ

46.1. Координаційна рада МТСБУ є органом, що здійснює нагляд та контроль за діяльністю МТСБУ.

До компетенції Координаційної ради МТСБУ належить вирішення таких питань:

б) внесення загальним зборам членів МТСБУ пропозиції з питань удосконалення діяльності МТСБУ;

г) здійснення тимчасового виконання функцій загальних зборів членів та президії МТСБУ у випадках, передбачених цим Законом;

ґ) забезпечення взаємодії МТСБУ з органами виконавчої влади;

е) скликання у разі потреби позачергових засідань загальних зборів членів МТСБУ;

ж) погодження призначення дирекції МТСБУ та генерального директора МТСБУ;

з) погодження положень про централізовані страхові фонди МТСБУ;

46.2. Склад Координаційної ради визначається Статутом МТСБУ.

Стаття 47. Президія МТСБУ

47.2.2. представники чотирьох страховиків обираються загальними зборами членів МТСБУ, причому кожен член МТСБУ має один голос.

47.3. Президія очолюється президентом МТСБУ, що обирається президією.

47.4. До компетенції президії належить:

б) затвердження кошторису витрат на утримання МТСБУ (в тому числі фонду заробітної плати), штатного розпису МТСБУ;

в) призначення генерального директора та інших членів дирекції МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ;

д) скликання засідань загальних зборів членів МТСБУ.

Стаття 48. Дирекція МТСБУ

48.3. Структура, функції, компетенція, порядок роботи дирекції МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ.

Розділ V. ВИМОГИ ДО СТРАХОВИКІВ ТА ЧЛЕНСТВО В МТСБУ

Стаття 49. Умови здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності

49.1. Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності має право здійснювати страховик, який:

має ліцензію на здійснення даного виду страхування;

Стаття 50. Статус членів МТСБУ

Страховики можуть входити до складу МТСБУ як асоційовані та повні його члени.

Право укладення договорів міжнародного страхування надається тільки повним членам МТСБУ.

Стаття 51. Умови і порядок набуття статусу асоційованого та повного члена МТСБУ

51.8. Члени МТСБУ зобов’язані сплачувати:

а) членські внески у розмірі, визначеному загальними зборами членів МТСБУ;

в) відрахування з премій обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до цього Закону.

Стаття 52. Припинення членства в МТСБУ

Розділ VI. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ

Стаття 53. Обов’язки відповідних підрозділів Національної поліції щодо перевірки та контролю обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Стаття 54. Обов’язки органів Державної прикордонної служби України щодо перевірки обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності при перетинанні транспортним засобом державного кордону України

Стаття 55. Єдина централізована база даних

Стаття 56. Інформаційна взаємодія

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. Кабінету Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

3. Уповноваженому органу:

6. Протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом застосовуються такі коригуючі коефіцієнти до страхових платежів:

ФЗ 40: Закон об ОСАГО (действующая редакция)

Актуальность проверена: 13 июня 2019 г.

Официальный текст основного Закона об обязательном страховании в Российской Федерации.

Глава I. Общие положения

Статья 2. Законодательство Российской Федерации об обязательном страховании гражданской ответственности владельцев транспортных средств

Статья 3. Основные принципы обязательного страхования

Глава II. Условия и порядок осуществления обязательного страхования

Статья 4. Обязанность владельцев транспортных средств по страхованию гражданской ответственности

Статья 5. Правила обязательного страхования

Статья 6. Объект обязательного страхования и страховой риск

Статья 8. Регулирование страховых тарифов по обязательному страхованию

Статья 9. Базовые ставки и коэффициенты страховых тарифов

Статья 10. Срок действия договора обязательного страхования

Статья 11. Действия страхователей и потерпевших при наступлении страхового случая

Статья 11.1. Оформление документов о дорожно-транспортном происшествии без участия уполномоченных на то сотрудников полиции

Статья 12. Порядок осуществления страхового возмещения причиненного потерпевшему вреда

Статья 12.1. Независимая техническая экспертиза транспортного средства

Статья 14. Право регрессного требования страховщика к лицу, причинившему вред

Статья 14.1. Прямое возмещение убытков

Статья 15. Порядок осуществления обязательного страхования

Статья 16. Обязательное страхование при ограниченном использовании транспортных средств

Статья 16.1. Особенности рассмотрения споров по договорам обязательного страхования

Статья 17. Компенсации страховых премий по договору обязательного страхования

Глава III. Компенсационные выплаты

Статья 18. Право на получение компенсационных выплат

Статья 19. Осуществление компенсационных выплат

Статья 20. Взыскание сумм компенсационных выплат

Глава IV. Страховщики

Статья 22. Особенности осуществления страховщиками операций по обязательному страхованию

Глава V. Профессиональное объединение страховщиков

Статья 24. Профессиональное объединение страховщиков

Статья 25. Функции и полномочия профессионального объединения страховщиков

Статья 26. Правила профессиональной деятельности

Статья 26.1. Соглашение о прямом возмещении убытков

Статья 27. Обязанность профессионального объединения по осуществлению компенсационных выплат

Статья 28. Имущество профессионального объединения страховщиков

Статья 29. Взносы и иные обязательные платежи членов профессионального объединения

Глава VI. Заключительные положения

Статья 31. Международные системы страхования

Статья 32. Контроль за исполнением владельцами транспортных средств обязанности по страхованию

Статья 33. О вступлении в силу настоящего Федерального закона

Статья 34. Приведение нормативных правовых актов в соответствие с настоящим Федеральным законом

Глава I. Общие положения

Статья 1. Основные понятия

Для целей настоящего Федерального закона используются следующие основные понятия:

страхователь — лицо, заключившее со страховщиком договор обязательного страхования;

Статья 2. Законодательство Российской Федерации об обязательном страховании гражданской ответственности владельцев транспортных средств

Статья 3. Основные принципы обязательного страхования

Основными принципами обязательного страхования являются:

всеобщность и обязательность страхования гражданской ответственности владельцами транспортных средств;

экономическая заинтересованность владельцев транспортных средств в повышении безопасности дорожного движения.

Глава II. Условия и порядок осуществления обязательного страхования

Статья 4. Обязанность владельцев транспортных средств по страхованию гражданской ответственности

3. Обязанность по страхованию гражданской ответственности не распространяется на владельцев:

а) транспортных средств, максимальная конструктивная скорость которых составляет не более 20 километров в час;

д) принадлежащих гражданам прицепов к легковым автомобилям.

Статья 5. Правила обязательного страхования

2. Правила обязательного страхования наряду с другими положениями включают в себя следующие положения:

а) порядок заключения, изменения, продления, досрочного прекращения договора обязательного страхования;

б) порядок уплаты страховой премии;

в) перечень действий лиц при осуществлении обязательного страхования, в том числе при наступлении страхового случая;

д) порядок разрешения споров по обязательному страхованию;

Статья 6. Объект обязательного страхования и страховой риск

а) причинения вреда при использовании иного транспортного средства, чем то, которое указано в договоре обязательного страхования;

б) причинения морального вреда или возникновения обязанности по возмещению упущенной выгоды;

г) загрязнения окружающей среды;

ж) обязанности по возмещению работодателю убытков, вызванных причинением вреда работнику;

и) причинения вреда при погрузке груза на транспортное средство или его разгрузке;

Статья 7. Страховая сумма

а) в части возмещения вреда, причиненного жизни или здоровью каждого потерпевшего, 500 тысяч рублей;

б) в части возмещения вреда, причиненного имуществу каждого потерпевшего, 400 тысяч рублей;

Статья 8. Регулирование страховых тарифов по обязательному страхованию

Статья 9. Базовые ставки и коэффициенты страховых тарифов

2. Коэффициенты, входящие в состав страховых тарифов, устанавливаются в зависимости от:

в) технических характеристик транспортных средств;

г) сезонного использования транспортных средств;

д) иных существенно влияющих на величину страхового риска обстоятельств.

Статья 10. Срок действия договора обязательного страхования

Статья 11. Действия страхователей и потерпевших при наступлении страхового случая

Статья 11.1. Оформление документов о дорожно-транспортном происшествии без участия уполномоченных на то сотрудников полиции

Статья 12. Порядок осуществления страхового возмещения причиненного потерпевшему вреда

7. Размер страховой выплаты за причинение вреда жизни потерпевшего составляет:

475 тысяч рублей — выгодоприобретателям, указанным в пункте 6 настоящей статьи;

не более 25 тысяч рублей в счет возмещения расходов на погребение — лицам, понесшим такие расходы.

15.2. Требованиями к организации восстановительного ремонта являются в том числе:

а) полной гибели транспортного средства;

б) смерти потерпевшего;

ж) наличия соглашения в письменной форме между страховщиком и потерпевшим (выгодоприобретателем).

Порядок принятия решения об ограничении устанавливается Банком России.

18. Размер подлежащих возмещению страховщиком убытков при причинении вреда имуществу потерпевшего определяется:

Статья 12.1. Независимая техническая экспертиза транспортного средства

2. Независимая техническая экспертиза проводится по правилам, утверждаемым Банком России.

а) порядок расчета размера расходов на материалы, запасные части, оплату работ, связанных с восстановительным ремонтом;

в) порядок расчета стоимости годных остатков в случае полной гибели транспортного средства;

г) справочные данные о среднегодовых пробегах транспортных средств;

Статья 14. Право регрессного требования страховщика к лицу, причинившему вред

а) вследствие умысла указанного лица был причинен вред жизни или здоровью потерпевшего;

в) указанное лицо не имело права на управление транспортным средством, при использовании которого им был причинен вред;

г) указанное лицо скрылось с места дорожно-транспортного происшествия;

Статья 14.1. Прямое возмещение убытков

Статья 15. Порядок осуществления обязательного страхования

3. Для заключения договора обязательного страхования страхователь представляет страховщику следующие документы:

а) заявление о заключении договора обязательного страхования;

б) паспорт или иной удостоверяющий личность документ (если страхователем является физическое лицо);

в) свидетельство о государственной регистрации юридического лица (если страхователем является юридическое лицо);

Статья 16. Обязательное страхование при ограниченном использовании транспортных средств

Статья 16.1. Особенности рассмотрения споров по договорам обязательного страхования

Статья 17. Компенсации страховых премий по договору обязательного страхования

Компенсации страховых премий по договору обязательного страхования являются расходным обязательством Российской Федерации.

Порядок расходования и учета средств на предоставление субвенций устанавливается Правительством Российской Федерации.

Средства на реализацию указанных полномочий носят целевой характер и не могут быть использованы на другие цели.

Глава III. Компенсационные выплаты

Статья 18. Право на получение компенсационных выплат

б) отзыва у страховщика лицензии на осуществление страховой деятельности;

в) неизвестности лица, ответственного за причиненный потерпевшему вред;

б) отзыва у страховщика лицензии на осуществление страховой деятельности.

лицо, приобретшее в порядке наследования право на получение компенсационной выплаты, если она потерпевшему не производилась;

Статья 19. Осуществление компенсационных выплат

2. Компенсационные выплаты осуществляются:

в части возмещения вреда, причиненного имуществу каждого потерпевшего, в размере не более 400 тысяч рублей.

Статья 20. Взыскание сумм компенсационных выплат

Глава IV. Страховщики

Статья 21. Страховщики

Статья 22. Особенности осуществления страховщиками операций по обязательному страхованию

Глава V. Профессиональное объединение страховщиков

Статья 24. Профессиональное объединение страховщиков

3. Профессиональное объединение страховщиков является открытым для вступления новых членов.

Статья 25. Функции и полномочия профессионального объединения страховщиков

1. Профессиональное объединение страховщиков:

2. Профессиональное объединение страховщиков вправе:

Статья 26. Правила профессиональной деятельности

б.1) условий соглашения о прямом возмещении убытков;

д) порядка вступления в профессиональное объединение новых членов и выхода или исключения из него членов;

ж) квалификации работников;

з) документации, правил ведения учета и отчетности;

о) порядка определения размера отчислений страховщиков в резерв гарантий и резерв текущих компенсационных выплат;

п) порядка учета, хранения, уничтожения и передачи бланков страховых полисов;

х) взаимоотношений членов профессионального объединения страховщиков со станциями технического обслуживания;

Лица, права которых нарушены, вправе требовать от профессионального объединения страховщиков возмещения причиненных им убытков.

Статья 26.1. Соглашение о прямом возмещении убытков

Статья 27. Обязанность профессионального объединения по осуществлению компенсационных выплат

Статья 28. Имущество профессионального объединения страховщиков

1. Имущество профессионального объединения страховщиков образуется за счет:

имущества, передаваемого профессиональному объединению его учредителями в соответствии с уставом профессионального объединения;

средств, полученных от реализации прав требования, предусмотренных статьей 20 настоящего Федерального закона;

добровольных взносов, средств из иных источников.

Статья 29. Взносы и иные обязательные платежи членов профессионального объединения

Глава VI. Заключительные положения

Статья 30. Информационное взаимодействие

Оператор автоматизированной информационной системы обязательного страхования осуществляет следующие полномочия:

а) заявления о заключении договора обязательного страхования;

б) страхового полиса обязательного страхования гражданской ответственности владельцев транспортных средств;

г) извещения о дорожно-транспортном происшествии;

д) справки о дорожно-транспортном происшествии.

Статья 31. Международные системы страхования

а) являться членом профессионального объединения страховщиков;

ж) правил урегулирования требований, возникающих в связи со страхованием в рамках международных систем страхования.

Статья 32. Контроль за исполнением владельцами транспортных средств обязанности по страхованию

Статья 33. О вступлении в силу настоящего Федерального закона

3. Пункты 1 и 2 статьи 21 настоящего Федерального закона вступают в силу с 1 июля 2003 года.

4. Глава III и статья 27 настоящего Федерального закона вступают в силу с 1 июля 2004 года.

Статья 34. Приведение нормативных правовых актов в соответствие с настоящим Федеральным законом

Ссылка на основную публикацию
ВсеИнструменты
Adblock
detector